Антимікробна резистентність і як їй протидіяти
Антимікробна резистентність (АМР) — це здатність мікроорганізмів (бактерій,
вірусів, грибів і паразитів) протистояти дії лікарських засобів, які раніше
ефективно їх знищували. У результаті звичайні інфекції стають значно
важчими для лікування, а іноді — майже невиліковними. Сьогодні АМР
визнана однією з найбільших загроз здоров’ю людства.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у світі бактеріальна
антимікробна резистентність щороку прямо пов’язана з понад 1,1–1,27
мільйона смертей і сприяє майже 5 мільйонам смертей. У 2023 році приблизно
кожна шоста лабораторно підтверджена бактеріальна інфекція була стійкою до
антибіотиків. У деяких регіонах цей показник сягає кожної третьої інфекції. Без
рішучих дій до 2050 року щорічна смертність від резистентних інфекцій може
значно зрости.
Резистентність ускладнює лікування пневмонії, інфекцій сечовивідних шляхів,
післяопераційних ускладнень, сепсису, туберкульозу та багатьох інших
захворювань. Вона подовжує перебування в лікарні, підвищує вартість
лікування і ризик смерті.
Чому виникає резистентність
АМР — природний еволюційний процес, але його різко прискорює діяльність
людини:
надмірне та неправильне використання антибіотиків (самолікування,
призначення при вірусних інфекціях, незавершений курс);
широке застосування антимікробних препаратів у тваринництві;
слабкий інфекційний контроль у медичних закладах;
потрапляння залишків антибіотиків у довкілля;
обмежений доступ до якісної діагностики та нових препаратів.
Як протидіяти АМР: загальні принципи
Боротьба з резистентністю потребує комплексного підходу «Єдине здоров’я»
(One Health), який охоплює здоров’я людей, тварин і довкілля.
Що може зробити кожна людина:
Приймати антибіотики лише за призначенням лікаря.
Ніколи не займатися самолікуванням і не вимагати антибіотиків при
вірусних захворюваннях (ГРВІ, грип, біль у горлі без бактеріальної
інфекції).
Повністю проходити курс лікування, дотримуючись дози і терміну.
Не ділитися залишками ліків і не зберігати їх «про запас».
Дотримуватися гігієни рук, безпечного приготування їжі та вакцинації —
це найефективніші способи запобігти інфекціям.
На рівні системи охорони здоров’я:
Раціональне призначення препаратів.
Розвиток мікробіологічної діагностики.
Посилення інфекційного контролю.
Обмеження використання антибіотиків у тваринництві.
Інвестиції в нові препарати, вакцини та альтернативні методи лікування.
З 9 вересня 2026 року в Україні діють оновлені стандарти раціонального
застосування протимікробних лікарських засобів (наказ МОЗ № 1328). Вони
стосуються як первинної, так і спеціалізованої медичної допомоги і є частиною
Державної стратегії боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів до
2030 року.
Ключові правила:
1. Призначення тільки за показаннями
Антибіотики, а також системні протигрибкові, противірусні та
протипаразитарні препарати можна призначати лише за наявності
підтвердженої або обґрунтовано підозрюваної відповідної інфекції.
Заборонено призначати їх лише на прохання пацієнта чи родичів, якщо
немає медичних підстав.
2. Обов’язкове письмове обґрунтування
Лікар має зафіксувати в медичній документації або електронній системі
охорони здоров’я: діагноз (або підозру), діючу речовину, дозу, спосіб
застосування, тривалість курсу та дату перегляду терапії.
3. Перегляд через 48–72 години
Після початку лікування лікар зобов’язаний оцінити його ефективність і
за потреби скоригувати або припинити.
4. Класифікація AWaRe ВООЗ
5. Антибіотики поділяють на три групи:
Access (доступ) — препарати першої лінії з низьким ризиком
резистентності;
Watch (спостереження) — препарати з вищим ризиком;
Reserve (резерв) — препарати «останньої лінії», які застосовують лише у
визначених випадках.
На рівні первинної допомоги рекомендовано, щоб щонайменше 90 %
призначень належали до групи Access, а частка Reserve становила 0 %.
6. Додаткові механізми
У визначених випадках перед лікуванням проводять бактеріологічне
дослідження.
На первинній ланці лікар може видати відстрочений рецепт.
У спеціалізованій допомозі призначення препаратів резерву потребує
додаткового контролю, зокрема з боку клінічних фармацевтів.
Антимікробна резистентність — це не абстрактна загроза майбутнього. Вона
вже сьогодні впливає на життя мільйонів людей. Нові стандарти, які діють в
Україні з вересня 2026 року, — важливий крок до більш відповідального
використання антибіотиків.
Зберегти ефективність цих ліків можна лише спільними зусиллями: лікарів, які
призначають обґрунтовано, пацієнтів, які дотримуються призначень, і
суспільства загалом, яке розуміє цінність антимікробних препаратів.
Антибіотики — це ресурс, який належить не лише нам, а й наступним
поколінням. Бережімо його.
Завідувач відділу епідеміологічного нагляду
та профілактики інфекційних хвороб
Калуського РВ ДУ «Івано-Франківський
ОЦКПХ МОЗ» Тетяна Чернієнко
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
