info про Новицьку громаду

Новицька сільська об’єднана територіальна громада (далі громада) була створена відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» 8 серпня 2018 року внаслідок об'єднання чотирьох сільських рад (Новицької, Підмихайлівської, Добровлянської, Середньоугринівської) з адміністративним центром у с. Новиця. Перші вибори відбулися 23 грудня 2018 року.

До складу громади увійшли 7 населених пунктів: с. Новиця, с. Зелений Яр, с. Підмихайля, с. Бережниця, с. Добровляни, с. Старий Угринів, с. Середній Угринів.

Згідно з адміністративно-територіальним устроєм України територія громади входить до складу Калуського району Івано-Франківської області. Відстань від адміністративного центру територіальної громади до районного центру – 8,1 км, до обласного центру – 39,6 км.

Громада розташована в північно-західній частині Івано-Франківської області, у зоні Передкарпатського передгір’я. Межує з Рожнятівським та Богородчанським районами і Калуською міською ОТГ. Площа Новицької ОТГ - 82,43 км2, 60,27 км2 - становлять землі сільськогосподарського призначення. Головна водна артерія регіону – річка Лімниця. Рельєф громади рівнинно-горбистий. Надра багаті на торф, гравій, глину, природний газ.

Клімат. Новицька ОТГ лежить в Атлантико-континентальній кліматичній області. Клімат помірно континентальний, вологий з прохолодним літом та м'якою зимою; формується під панівним впливом вологих повітряних мас Атлантичного океану та Середземного моря. Це зумовлює різке зниження температури повітря взимку до −20 °C і підвищення температури влітку до +20 °C, +30 °C.

Зими, як правило, м'які, літо — тепле. Пересічна температура січня −4 °C, −10 °C, липня — +18 °C, +25 °C. Період з температурою понад +10 °C становить 160—170 днів. Безморозний період — 250—255 днів. Річні суми опадів коливаються в межах 600—800 мм. Основна кількість опадів припадає на теплий період. Це пов'язано з тим, що територія громади належить до вологої помірно теплої агрокліматичної зони і на клімат території суттєво впливає близькість гір Карпат.

Населення громади – 10 260 мешканців, кількість господарств – 3 474. Соціально-економічні передумови є сприятливими для розвитку малого та середнього бізнесу.

Бізнес. Важливою галуззю розвитку громади є садівництво та вирощування зернових  культур. Серед найбільших господарств ТОВ «Прикарпатагро», ФГ «Сади Новиці» (Головчак В.Ф.) – заг. пл. 17,11 га, ФГ «Зелений рай Прикарпаття» (Орищенко В.Ф.) – заг. пл. 4,68 га, ФГ «Мира» (Мельник І.Б.) – заг. пл. 18,66 га».

Однією із найбільш розвинених галузей громади є соціальна інфраструктура, підприємницька діяльність.

Освіта. На території громади функціонує 5 закладів загальної середньої освіти (990 дітей) та 4 заклади дошкільної освіти (245 дітей).

Культура. На території громади працюють 6 народних домів, 6 бібліотек, 27 колективів художньої самодіяльності, з яких 5-ти колективам присвоєно звання «народний» та «зразковий». Перлиною культури є Підмихайлівська дитяча школа мистецтв.

Медицина. Медичні послуги населенню громади надають дві амбулаторії загальної практики сімейної медицини та три фельдшерсько-акушерські пункти. На завершальному етапі знаходиться будівництво модульної амбулаторії в с. Підмихайля, яка фінансується в рамках Програми Президента України «Доступна медицина».

Села, які увійшли до складу громади, цікаві своїм історичним минулим та мають необхідні ресурси та потенціал для розвитку.

Село Новиця – одне з давніх сіл Прикарпаття, жителі якого видобували й варили сіль. Соляні «криниці» і потоки ще й на даний час знаходяться в лісі Дубина.

Традиційним ремеслом новичан є також виготовлення цілющої олії з льону.

Село славиться культурним садівництвом, традиції якого були закладені Осипом Петрушевичем (1834-1918), директором народної школи.

Село Зелений Яр. Невеличке поселення, ще відоме під давньою назвою Ляндестрой (нім. Landestreu — означає «вірний землі»). Згадується, як колонія німців-протестантів «Угаршталь». Ще досі в Зеленому Яру ростуть і плодоносять яблуні та груші, культивовані німецькими переселенцями.

Виходячи із географічного розташування території (найвища точка громади), досить активно розвивається спортивний дельтапланеризм

Село Підмихайля. На території села знаходиться Свято-Михайлівський чоловічий монастир, де зберігаються часточки мощей більше 120 Святих. Багато паломників відвідують цю святиню та отримують зцілення від недуг.

Село Бережниця. Це село, яке народило видатного українського політичного і військового діяча, майора-політвиховника УПА, крайового провідника ОУН, лицаря Бронзового Хреста Заслуги та Золотого Хреста Заслуги 1 класу Ярослава Миколайовича Мельника (Роберта).

У селі в 1630-х роках був побудований замок, який був прихистком при численних набігах татар. У 1648 році замок захоплений і спалений повсталими селянами.

Село Добровляни. Перша згадка про село датується 1444 роком. Пріоритетом для села є річка Лімниця, яка визнана найчистішою у Європі. Саме на берегах ріки, впродовж купального сезону, ведуть активний відпочинок жителі міста Калуша та сусідніх сіл. Актуальна річка в зимовий період для місцевих «моржів».

На території села функціонує навчальний заклад ТзОВ «Автошкола», де можна освоїти навички водіння та отримати посвідчення водія.

Село Старий Угринів. Визначним місцем для місцевих жителів, а також для усіх свідомих українців є Історико-меморіальний музей Степана Бандери – одного із очільників українського національно-визвольного руху, провідника ОУН. Велике зацікавлення у туристів викликає збережений родинний будинок, збудований 1896 році, в якому вміло створена експозиція розкриває історію родини та відтворює побут селян початку XX століття. На сьогоднішній день, кількість відвідувачів сягнула близько 600 тис. чоловік.

Село Середній Угринів. В селі збережена і діє одна із найстаріших церков на Прикарпатті,  побудована у 1622 році Церква Архистратига Михаїла.

У 1944 році село зазнало каральної акції угорських військ, під час якої майже повністю було спалене.

Беручи до уваги депортацію жителів в листопаді 1951 року, вдалося зберегти місцеві звичаї, культуру та історію. Доказом цього є діючий музей родини Марчаків (син  місцевого священника о. Володимира Марчака, Роман, був провідником ОУН Житомирщини в 1941-1943рр.)

Бюджет громади. Загальний обсяг надходжень Новицької ОТГ з урахуванням трансфертів за 2019 рік склав 54916,1 тис. грн, видатки проведені в сумі 55291,7 тис. грн. (в т.ч. залишок коштів, який утворився станом на 01.01.2019 року в сумі 375,6 тис. грн. ).

Основними бюджетоутворюючими надходженнями до бюджету громади є місцеві податки (39,6% власних надходжень), податок на доходи, податок на прибуток, податок на збільшення ринкової вартості, який складається із податку на доходи фізичних осіб (54,2% власних надходжень). В структурі видатків найбільшу питому вагу займають видатки на функціонування сфери «освіта» - 61,8%, «управління» - 16,1%, «охорона здоров’я» - 13,6%, «культура» - 3,6%, «благоустрій населених пунктів» - 1,7%, «соціальний захист населення» - 1%, , інші 2,2%.