Парфумерно-косметична продукція. Краса чи здоров’я?

  • 143

Новицька ТГ Руслан Пукіш

Парфумерно-косметична продукція. Краса чи здоровя?

           Продаж парфумерно-косметичної продукції як вітчизняної, так і імпортованої, кожного року шалено зростає. Всі ми купуємо парфуми, помади, лаки для нігтів, туш для вій, тіні для повік, фарби, лак і гелі для волосся, дезодоранти, дитячі засоби, креми для тіла, лосьйони, порошки, масла, солі для ванн та багато іншого. Як же вибирати і застосовувати парфумерію та косметику без жодної шкоди для краси і здоров’я?

          Безпека для здоров'я людини парфумерно-косметичної продукції передбачає відсутність у готовій продукції токсичної, подразнюючої, фотосенсибілізуючої чи іншої несприятливої дії на здоров'я людини, а також відсутність чи обмеження рівня забруднення патогенними, умовно патогенними та санітарно-показовими мікроорганізмами за умов застосування згідно з призначенням протягом гарантійного терміну зберігання. Термін придатності чи зберігання продукції - це інтервал календарного часу, протягом якого виробник гарантує те, що виготовлена продукція зберігає свої споживчі властивості. Пакування, маркування умови транспортування, умови та термін зберігання парфумерно-косметичної продукції вітчизняного виробництва  повинні відповідати вимогам чинних в Україні нормативних документів і гарантувати безпечність продукції для здоров'я людини. Умови транспортування та терміни зберігання парфумерно-косметичної продукції зарубіжного виробництва повинні відповідати вимогам супровідних документів фірми-виробника і гарантувати безпечність продукції для здоров'я людини. Імпортована продукція, призначена для реалізації чи надання косметолого-перукарських послуг населенню, повинна мати на упаковці інформацію українською мовою, яка містить застереження щодо можливого несприятливого впливу на здоров'я людини. Ця інформація може бути надана споживачеві додатково на листівках-вкладках, ярликах, що додаються до кожного парфумерно-косметичного виробу.

           Термін придатності зазначають, використовуючи слова: «Придатний (Використати) до (місяць, рік)» або «Термін придатності» (місяців, років)» із зазначенням дати виготовлення парфумерно-косметичного виробу чи місця на спожитковому опакованні. Вказують перелік складників, який має відповідати таким вимогам: наноситься заголовок «Складники» або «Склад», де складники зазначають відповідно до рецептури у порядку зменшення їхньої масової частки.

           Зберігати парфумерно-косметичну продукцію необхідно в закритих складських приміщеннях в опакованні виробника за температури не нижче ніж 0 град.С, а рідинні парфумерно-косметичні вироби за температури не нижче ніж 5 град.С та не вище ніж 25 град.С. Температурний режим зберігання парфумерно-косметичної продукції, що потребує спеціальних умов зберігання, встановлює виробник у нормативних документах на цю продукцію. Дану продукцію під час зберігання не можна піддавати безпосередньому впливу сонячного проміння. Не дозволено зберігати її на відстані менше ніж 0,5 м від увімкнених опалювальних приладів.

          Косметична продукція – це не тільки удосконалення своєї зовнішності, але й ризик, тому, що вона дає побічні ефекти (подразнення шкіри, передчасне старіння, може спровокувати онкологічні захворювання, ін.). Отже, на безпеку косметики впливають: склад, якість компонентів, технологічний процес отримання, розфасовка та упаковка, умови зберігання і продажу, умови споживання. На кожному з цих етапів можуть виникати зміни, небезпечні для здоров’я людини. Так, наприклад, жири, які входять до складу косметичних засобів, нанесені у великій кількості на шкіру, перешкоджають диханню шкіри і виділенню продуктів життєдіяльності клітин. Зайвий вміст емульгаторів у косметичних засобах порушує функцію шкіри, сушить її. Аромати – речовини, що додають косметичним засобам приємного запаху. Саме вони найчастіше викликають алергічну реакцію шкіри на косметику. Консерванти – складові частини, необхідні для тривалого зберігання косметичних засобів. Вони пригнічують розвиток бактерій, але одночасно є отруйними для клітин організму. Під особливою підозрою у фахівців знаходяться окремі хімічні речовини – парабени, що використовуються як консерванти у милі, шампунях, дезодорантах і дитячих лосьйонах. Приміром, лаурил сульфат натрію, що спінює мило і шампунь, а також входить до складу кремів для гоління, зубної пасти, піни для ванни, здатний викликати подразнення шкіри. В помаді може міститися свинець. Небезпечним компонентом косметичної продукції є барвники на основі дьогтю, які істотно збільшують небезпеку розвитку раку. Такі барвники містяться в туші, тінях для повік і олівцях для очей та брів. Формальдегід, який входить до складу лаків для нігтів, шампунів та інших парфумованих косметичних засобів викликає подразнення дихальних шляхів,  алергію, може стати причиною раку шкіри. Крім того, знищує деякі консерванти, що скорочує термін зберігання косметики. Дибутилфталат, що міститься у парфумах, дезодорантах, лаках для нігтів, гелях для волосся, є одним із винуватців спадкових мутацій, а також шкідливо впливає на печінку і нирки. Загалом досліджено, що в організм жінки, яка щодня користується косметикою впродовж року, надходить величезна кількість хімічних речовин. Саме тому, з метою попередження негативного впливу та виникнення можливих ускладнень, слід знати і памятати:

- не можна користуватися антиперспірантами перед сауною, фізичним навантаженням, пляжем. Особливо це стосується засобів, що містять ПАБК (пара-амінобензойна кислота – сприяє засмазі), деякі бактеріальні добавки, бергамотове масло і олії всіх цитрусових. Всі ці речовини викликають фотосенсибілізацію – тобто у шкірі підвищується чутливість до сонця. Вже через 30-40 хвилин ультрафіолет викликає появу темних плям, від яких потім дуже важко позбутися;

- не можна користуватися протермінованою косметикою, інакше вона стає шкідливою для здоров’я. Наприклад, після трьох місяців використання ваша туш для вій може стати небезпечною. У ній заводяться шкідливі мікроорганізми, які здатні викликати хвороби, такі як кон’юктивіт, бактеріальний кератит та ін. Обовязково дотримуватися вказаного на упаковці кожного конкретного виду косметичного засобу кінцевого терміну реалізації;

- рекомендується користуватися виключно однією косметичною лінією, так як при змішуванні декількох видів косметики в організмі жінки можуть відбуватися небажані хімічні реакції;

- зберігати косметику потрібно при кімнатній температурі, далеко від опалювальних приладів і сонячних променів. Не слід залишати її у ванній кімнаті або холодильнику. Періодично (раз на місяць) потрібно переглядати косметичні засоби  і перевіряти їх на термін придатності;

- забороняється розбавляти косметику рідинами, навіть водою, бо це спричинить зростання числа бактерій;

- слід обережно використовувати спреї і розсипчасті пудри, оскільки їх вдихання здатне викликати пошкодження легенів;

- не можна користуватися чужою косметикою і не потрібно дозволяти іншим користуватися своєю. Є шанс захворіти на герпес, кон’юнктивіт, грибок чи іншу шкірну хворобу;

- не варто користуватися косметикою, яка має різкий запах, присмак або пошкоджена;
- косметичний засіб, придбаний на ринку або з рук, не гарантує його якості та ефективності;
- купувати декоративну косметику потрібно тільки в спеціалізованих магазинах
, де при бажанні можна поцікавитись сертифікатами фірми виробника, міжнародними сертифікатами, сертифікатами якості, висновками експертиз українських державних установ;

- необхідно ретельно вивчити на упаковці склад продукту;

- імпортовану косметику слід купувати тільки при наявності перекладу інформації українською мовою;

- перед вживанням товар потрібно протестувати на маленькій ділянці шкіри і прослідкувати за реакцією організму;

- косметику по догляду за шкірою малюків, дитячі косметичні засоби та спеціальну лікувальну косметику для проблемної «підліткової» шкіри слід купувати в аптеках;

- після придбання парфумерно-косметичної продукції в торгівельній мережі, не викидайте чек про оплату.

           Бережіть власне здоровя та здоровя Ваших близький. Нехай використання парфумерно-косметичної продукції приносить лише задоволення.

 

 

 

Головний спеціаліст Калуського управління 

Головного управління Держпродспоживслужби

в Івано-Франківській області                                                               Людмила Бичковська

Коментарі

Ваш коментар може бути першим :)

Написати коментар