7 квітня - Всесвітній День здоров’я | Новицька територіальна громада

Фото без опису

Бути здоровим – вимога часу!

Щорічно 7 квітня, починаючи з 1950 року, відзначається Всесвітній День здоров’я. Дата вибрана невипадково, адже саме в цей день у 1948 році розпочала свою діяльність Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) і саме в цьому році вона святкує своє 75 - ти річчя.

Здоров’я – це найвище благо. Без нього життя не може бути повноцінним і щасливим. Це радість життя, бажання жити, працювати, робити добро. А також, це можливість милуватися красою природи, радіти зустрічі з друзями, відчувати любов до рідних і близьких людей, дізнаватися щось нове про навколишній світ.

Здоров'я людини - це процес збереження і розвитку його психічних і фізіологічних якостей, оптимальної працездатності та соціальної активності при максимальній тривалості життя.

За визначенням ВООЗ здоров'я - це «стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки як відсутність хвороб і фізичних дефектів». Воно обумовлює всі сторони життєдіяльності як окремої людини, так і суспільства, причому як у біологічному, так і в соціальному контексті, тому його необхідно розглядати як найважливішу цінність.

Громадське здоров'я є важливим індикатором соціально-економічного розвитку держави. У Концепції розвитку системи громадського здоров’я України саме громадське здоров’я визначається, як комплекс інструментів, процедур та заходів, що реалізуються державними та недержавними інституціями для зміцнення здоров’я населення, попередження захворювань, збільшення тривалості активного та працездатного віку і заохочення до здорового способу життя шляхом об’єднання зусиль усього суспільства.

Експерти ВООЗ встановили орієнтовні співвідношення різних чинників забезпечення здоров'я сучасної людини,.а саме: 50% - це спосіб життя; по 20% припадає на біологічні фактори і навколишнє середовище; 10% - на охорону здоров’я.

Ніхто не хоче хворіти. Адже хвороба — це, як мінімум, клопоти й витрати. Погане самопочуття заважає працювати або вчитись, заробляти гроші чи дбати про свою сім’ю. Звичайно, профілактика краща за лікування. Хоча деяких хвороб не уникнути, але ви можете багато зробити для того, щоб сповільнити розвиток захворювання чи взагалі йому запобігти.

Кілька порад котрі допоможуть вам покращити та зберегти своє здоров’я:

1. Дотримуйтесь правил гігієни: мийте руки після того, як повернулись з вулиці чи з туалету; як поміняли дитині пелюшки чи підгузник; до і після обробки рани чи порізу; після чхання, кашляння, контакту з хворим, тваринами чи сміттям; перед тим, як готувати, подавати на стіл чи споживати їжу.

2. Слідкуйте за своїм харчуванням: обмежте споживання солі, жирів і цукру. Включайте у свій раціон фрукти, овочі, крупи, пластівці, хліб та макарони, виготовлені з цільного зерна, нежирне м’ясо, рибу. Пийте достатню кількість води. Обмежте споживання твердих жирів, яких багато у ковбасних виробах, м’ясі, маслі, сирі, тортах та печиві. Для приготування їжі використовуйте олії, які є більш корисними. Харчуйтеся збалансовано, не переїдайте.

3. Щоб уникнути харчових отруєнь дотримуйтесь правил і режимів приготування та зберігання страв. Перш ніж щось готувати, мийте гарячою водою з милом руки, посуд, робочі поверхні, кухонні дошки та інше приладдя.

Аби уникнути передачі інфекції, ніколи не кладіть їжу на поверхню чи тарілку, на яких перед тим лежали сирі яйця, м’ясо чи риба. Ретельно мийте овочі перед їх приготуванням. Готуйте страви при відповідній температурі. Їжу, котра швидко псується, якнайскоріше ставте у холодильник, якщо не плануєте споживати її найближчим часом. Слідкуйте за термінами придатності харчових продуктів.

4. Будьте фізично активними, адже це допоможе вам: мати хороший сон; зберігати рухливість; не втрачати міцності кісток та м’язів; підтримувати нормальну вагу; зменшити ймовірність депресії; знизити ризик передчасної смерті. Якщо ж ви ведете малорухливий спосіб життя, то у вас збільшується ризик: серцевих хвороб, діабету другого типу, високого кров’яного тиску, високого рівня холестерину, інсульту.

Перш ніж зайнятись якимось видом фізичної активності, візьміть до уваги свій вік, стан здоров’я та поради сімейного лікаря. Оберіть заняття, котре приносить вам задоволення. Це може бути: баскетбол, теніс, футбол, швидка ходьба, їзда на велосипеді, самокаті, роликах, скейті, садівництво, плавання, веслування, біг чи будь-яке інше фізичне навантаження.

5. Дбайте про хороший сон. Потреба у сні в різних людей неоднакова. Більшість новонароджених сплять 16—18 годин на день; діти, які починають ходити,— близько 14 годин, а дошкільнята — 11—12. Діти молодшого шкільного віку потребують принаймні 10 годин сну, підлітки — приблизно 9—10 годин, а дорослі — від 7 до 8 годин.

Не варто нехтувати належним нічним відпочинком. Повноцінний сон є важливим для: росту і розвитку дітей та підлітків; здатності добре вчитися і запам’ятовувати нову інформацію; належного гормонального балансу, який впливає на обмін речовин і вагу; здоров’я серцево-судинної системи; запобігання хворобам. Недостатність сну призводять до ожиріння, депресії, хвороб серця, діабету, зниження уваги та пам’яті.

Якщо у вас проблеми зі сном, то старайтесь лягати спати і вставати у той самий час. Подбайте, щоб ваше ліжко було максимально зручним, а у спальні було тихо, темно й затишно, температура повітря 180С -190С. Коли ви у ліжку, то не дивіться телевізор і не користуйтесь електронними пристроями (телефонами, гаджетами). Не вживайте перед сном калорійної їжі, кофеїну та алкоголю. Корисними є вечірні прогулянки. Якщо ви дотримуєтесь усіх цих порад, але й далі страждаєте від безсоння чи маєте інші розлади сну, як от надмірну сонливість удень чи проблеми з диханням під час сну, то варто звернутись за порадою до лікаря.