Обережно, лептоспіроз

Лептоспіроз – це гостре природно-вогнищеве зоонозне (спільне для
людей і тварин) інфекційне захворювання, яке супроводжується гарячкою,
інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової
систем, геморагічним синдромом, тощо. Різноманітність клінічних проявів
хвороби ускладнює її своєчасну діагностику, що призводить до пізньої
госпіталізації хворого, розвитком ускладнень,  і як наслідок - до смерті. За
показником летальності та ступенем тяжкості лептоспіроз займає одне з
перших місць в інфекційній патології.
За оцінками, щороку у світі реєструється 1 мільйон випадків
захворювання, що призводить до майже 60 000 смертей.
Хочу звернути увагу на те, що майже вся територія України
залишається ензоотичною щодо лептоспірозу ( територія, в межах якої
тривалий час реєструються непоодинокі випадки захворювання людей,
переносником якої є тварина). За останні роки простежується тенденція до
збільшення рівня захворюваності серед людей. В 2021 році на лептоспіроз
захворіли 122 особи, в 2022 році – 141 особа, в 2023 році – понад 400 осіб. За
5 місяців 2024 року зареєстровано 97 випадків цієї небезпечної інфекції. В
Івано-Франківській області в І півріччі 2024 року задокументовано 5 випадків
проти 2-х за аналогічний період минулого року. На Калущині станом на
12.08.2024 року зафіксовано 1 випадок лептоспірозу, за 2021 рік – 5, 2022 рік
– 1, 2023 рік – 2 випадки.
Збудник лептоспірозу (бактерія Leptospira) у водному середовищі
зберігає свою життєздатність до двохсот днів. У вологому ґрунті лептоспіри
можуть існувати протягом 43−279 днів, а виживання їх у сухому ґрунті не
перевищує дванадцяти годин.
Мишоподібні гризуни (щури, миші) є основним джерелом інфекції у
природі, від яких заражаються домашні (велика рогата худоба, свині, собаки)
та дикі тварини. У тварин хвороба часто протікає безсимптомно, у вигляді
довготривалого носійства, при цьому збудник виділяється з сечею у зовнішнє
середовище.
Захворіти на лептоспіроз можна під час купання у заражених водоймах,
при контакті з інфікованими тваринами. У тіло людини збудник лептоспірозу
потрапляє через тріщини, порізи та рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс,
рот). Вживання сирої води з природних джерел, зараженої їжі ( молоко, м’ясо,
немиті фрукти) також можуть спричинити захворювання.
Професійні групи ризику – це фермерські працівники, ветеринари,
власники зоомагазинів, польві сільськогосподарські працівники,
водопровідники, працівники м’ясопереробної та рибної промисловості, тощо.
Від людини до людини лептоспіроз не передається.
Лептоспіри стійкі до впливу низьких температур (добре зберігаються в
замороженому стані), довго живуть у воді, проте дуже чутливі до
висушування, сонячних променів, високої температури, кислот і препаратів
хлору.

Більшість випадків зараження припадає на літньо-осінній період.
Хвороба починається гостро, з’являється озноб, підвищується
температура тіла (39–40°C), блювання, діарея, жовтяниця, почервоніння очей,
висип, виражена загальна слабкість. Хворі скаржаться на сильний біль
голови, безсоння, відсутність апетиту, спрагу. Характерною ознакою є сильні
болі в м'язах, особливо, в литкових.
Щоб уникнути захворювання на лептоспіроз дотримуйтесь таких
нескладних та водночас необхідних правил:
 уникайте заражених водойм: не купайтеся і не рибальте у водоймах,
з якими можуть контактувати інфіковані тварини, наприклад, біля
водопою худоби;
 вакцинуйте тварин: хатні та сільськогосподарські тварини мають бути
вакциновані проти лептоспірозу;
 уникайте контактів із хворими тваринами: не торкайтесь інфікованих
тварин і дотримуйтесь заходів безпеки, доглядаючи за ними
(одягайте рукавички та закрите взуття);
 під час роботи на городі та збору ягід у лісі також користуйтеся
засобами індивідуального захисту (одягайте рукавички та закрите
взуття);
 знищуйте гризунів удома: проведіть дератизаційні заходи у своєму
помешканні та убезпечте воду та харчі від забруднення виділеннями
гризунів;
 термічно обробляйте продукти тваринного походження.
При появі перших ознак захворювання негайно зверніться до лікаря,
адже захворювання швидко прогресує. І, звичайно, в жодному разі не
займайтесь самолікуванням.

Лікар-епідеміолог Мирослава ГУМЕНЯК